Усі матеріали категорії «Технології»
Дія переходить від кнопок до діалогу
Українська “Дія” перестає бути лише гаманцем документів. Після років, коли головною метрикою були мільйони користувачів і кількість послуг, Мінцифра рухає продукт у бік AI-асистента: громадянин не шукає форму, а ставить питання людською мовою. Для країни з 23 млн користувачів Дії це не косметичний редизайн, а зміна інтерфейсу держави.
У вересні 2025 року команда Мінцифри презентувала Президенту Diia.AI та нові функції застосунку. Логіка проста: якщо банк може за хвилину пояснити кешбек, держава має так само пояснювати субсидію, ФОП, довідку, виплату або статус документа. Український GovTech тут грає не в імідж, а в економіку часу: за оцінкою Михайла Федорова, цифрові сервіси за п’ять років зекономили громадянам і державі 184 млрд грн.
“23 million Ukrainians already use the Diia mobile application and portal,” — сказав Михайло Федоров у Верховній Раді на початку 2026 року.
AI у держсервісах — це не магія, а ризик-менеджмент
Найскладніше питання не в тому, чи зможе чатбот пояснити процедуру. Питання — хто відповідає за помилку. У банку неправильна відповідь може коштувати клієнта, у державі — права на виплату або дедлайн у бізнес-реєстрації. Тому Diia.AI має працювати не як “генератор порад”, а як контрольований шар над реєстрами, нормативкою і персональними даними.
Саме тут Україна може стати цікавим кейсом для ЄС. Більшість країн має сильні реєстри, але повільний фронтенд. Україна навпаки побудувала масовий мобільний інтерфейс і тепер додає AI поверх нього. Якщо система витримає навантаження, кіберризики й політичну чутливість, Дія стане не лише застосунком для документів, а експортним продуктом державного управління.
Бізнес чекає на автоматизацію дозволів
Найбільший економічний ефект може з’явитися не в паспорті у смартфоні, а в сервісах для малого бізнесу. ФОП, ліцензії, податкові повідомлення, гранти, бронювання працівників — усе це потребує не красивої кнопки, а швидкого пояснення правил. AI-інтерфейс може зняти частину навантаження з ЦНАПів і кол-центрів. Але для довіри потрібні прозорі джерела відповіді: користувач має бачити, на який закон, постанову або реєстр посилається машина.
Читайте також
- Українська AI-стратегія до 2030 року: чому країна хоче власну модель, а не лише ChatGPT
- Brave1 перетворює оборону на венчурний ринок: чому український defence-tech став магнітом для $100 млн
- Kyivstar на Nasdaq: як український оператор продав інвесторам не зв’язок, а віру в цифрову економіку
- Starlink в Україні отримав “білий список”: як супутниковий інтернет став питанням нацбезпеки
- Більше матеріалів про технології в Україні
